разом з Ruth Giles (Великобританія)
неділя, 14 червня 2020 р.
неділя, 7 червня 2020 р.
субота, 9 травня 2020 р.
вівторок, 21 квітня 2020 р.
"Радість від Літератури + Коробка Експериментальної Поезії"
"Тимутопіяпрес" 20.04.2020р. "Радість від Літератури + Коробка Експериментальної Поезії"
четвер, 2 січня 2020 р.
крутий Карло
нещодавно стикнувся з дивним явищем молодіжної худ.культури, а саме підміною понять (див.перехоплення), оскільки не від першого чую це, розумію, що тема стабільна "К.Звіринський і О.Аксінін".
за розповідями "юних художників" історично кимось продвинутих, львівський художник Карло Звіринський був сексотом КГБ а львівський Аксінін крутим андеграундом.
трохи історії:
перша персональна виставка Аксініна у Львові 1987 рік в музеї Українського мистецтва (на той час філіал музею Леніна).
перша навіть не персональна а спільна виставка Звіринського, вообше, 1995 рік Національний музей у Львові.
P.S. після того як має відбутись або буде проведена меморіальна виставка ЛКСФ, озвучено тодішні зарплати, творчі перспективи і роялті їхні і Худ.Фонда, погляд на учнів Звіринського та старих галицьких картонних мистецьких патріотів, див. холуїв, мав би змінитись раз і назавжди.
вистояв би лише крутий Карло.
за розповідями "юних художників" історично кимось продвинутих, львівський художник Карло Звіринський був сексотом КГБ а львівський Аксінін крутим андеграундом.
трохи історії:
перша персональна виставка Аксініна у Львові 1987 рік в музеї Українського мистецтва (на той час філіал музею Леніна).
перша навіть не персональна а спільна виставка Звіринського, вообше, 1995 рік Національний музей у Львові.
P.S. після того як має відбутись або буде проведена меморіальна виставка ЛКСФ, озвучено тодішні зарплати, творчі перспективи і роялті їхні і Худ.Фонда, погляд на учнів Звіринського та старих галицьких картонних мистецьких патріотів, див. холуїв, мав би змінитись раз і назавжди.
вистояв би лише крутий Карло.
неділя, 22 грудня 2019 р.
середа, 4 грудня 2019 р.
пʼятниця, 22 листопада 2019 р.
нова документалістика або умовно н.д., від Дениса Панкратова
Нова документалістика, або умовно нова документалістика.
/За однойменним проектом Л.Тимківа в альтер-гелері "Тимутопіяпрес"/
Залізна брама розгорнута/відкрита назовні. Експозиційний простір, що за нею, - розділений навпіл стосом, сантиметрів 30 заввишки, з триметрової довжини необроблених дошок.
Прямокутні й квадратні холсти різного розміру підпорядковують погляд /своїй експозиційній геометрії/. Півкроку вздовж стосу – погляд ковзає площиною, переходить з однієї до іншої, вирішує траєкторію, налаштовує/відшуковує фокус. Один крок – рух в саму глиб експозиції. Два кроки – і вихід /з неї/. Експозиційний простір – герметична сірість відкритої коробки, де траєкторії погляду – довгі, але швидкі маршрути.
На полотні – зображення й текст: образ та опис.
Образ сформований лініями, контурами предмету, які дорівнюються товщині літер /у описі/ із якими /той/ розділює свій прямокутний простір/щільність прямокутника. : «…2.іграшка «пружина» 3.пов’язка на голову 4.скатертина на стіл(складена) 5.чотири горіхи…», « 1.)Використана ізолента в траві (синя).», «1.стовп. 2.хмара. 3. бус в тумані. 4.край сарая. ».
Погляд ковзає, розгадуючи контури, уточнюючи зв’язки /між описом й предметом/. Він залишається в цих зв’язках, утверджує довіру/ присягаючи/ довіряючи побаченому.
Погляд ввіряє себе фокусу/фокусуванню нової документалістики, або умовно нової документалістики.
Жовта площина поставлена на підлогу. Тло, на якому виведений контур, тоноване спреєм. Образ /таким чином/ висувається з полотна, образ /все ж таки/ утримується описом: «1). Згода на тимчасовий виїзд закордон малолітньому сину (в файлі).»
Один крок – до темного краю/межі виставки/експозиції, в глиб. Полотно - жовта вертикальна площина, абрис чорним пред’являє образи, «1.мішок зі сміттям 2……». Погляд щоразу зісковзує з яскраво-жовтого на темне тло межі простору: металеві етажерки, картонні коробки, целофан, фрагменти краму. Погляд збивається на манівці зауваження/ уваги і зосередженості,/ силкуючись скочити до реальності/. Нова документалістика, або умовно нова документалістика вимагає лише фокусування.
Полотно, на сірому тлі - детальний опис дачного будинку: матеріал, дефекти, сліди руйнації й елементи опікування/ декорування, масштаб; інструменти, якими здійснюється опис; дата – суцільний текст.
Увага до матеріальності.
Два кроки вздовж стіни – на вихід. Ряд малих вертикальних дошок – на кожній, чорним маркером образ й опис/ замальовано і описано: «1. пічка накрита целофаном 2.залишки картону 3….. з шафи», «1. штроба 2.два листи фанери 3. мішок.», … . Ці дошки самі належать тій / походять з тої матеріальності, що зображена на них.
На виході, біля брами – велике полотно: полоси жовтим спреєм на білому тлі. Поверх них - суцільний текст, «Підвал» - детальний опис підвалу: масштаби, матеріал, дефекти, сліди руйнації; інструменти, за допомогою яких робився опис; дата.
Що з того можна виснувати? Шляхи ухилення від реальності, контролю над її рухами/за її рухом – через знерухомлену її матеріальність - полишені, використані, забуті предмети і матеріали?
Організацію часу - наголошену й розтягнуту паузу у виробництві / що погрожує захопленням контрапункту? Режим сприйняття, що відкриває себе й усуспільнює?
Що з того можна виснувати, окрім нової документалістики, або умовно нової документалістики?
текст: Денис Панкратов.
Залізна брама розгорнута/відкрита назовні. Експозиційний простір, що за нею, - розділений навпіл стосом, сантиметрів 30 заввишки, з триметрової довжини необроблених дошок.
Прямокутні й квадратні холсти різного розміру підпорядковують погляд /своїй експозиційній геометрії/. Півкроку вздовж стосу – погляд ковзає площиною, переходить з однієї до іншої, вирішує траєкторію, налаштовує/відшуковує фокус. Один крок – рух в саму глиб експозиції. Два кроки – і вихід /з неї/. Експозиційний простір – герметична сірість відкритої коробки, де траєкторії погляду – довгі, але швидкі маршрути.
На полотні – зображення й текст: образ та опис.
Образ сформований лініями, контурами предмету, які дорівнюються товщині літер /у описі/ із якими /той/ розділює свій прямокутний простір/щільність прямокутника. : «…2.іграшка «пружина» 3.пов’язка на голову 4.скатертина на стіл(складена) 5.чотири горіхи…», « 1.)Використана ізолента в траві (синя).», «1.стовп. 2.хмара. 3. бус в тумані. 4.край сарая. ».
Погляд ковзає, розгадуючи контури, уточнюючи зв’язки /між описом й предметом/. Він залишається в цих зв’язках, утверджує довіру/ присягаючи/ довіряючи побаченому.
Погляд ввіряє себе фокусу/фокусуванню нової документалістики, або умовно нової документалістики.
Жовта площина поставлена на підлогу. Тло, на якому виведений контур, тоноване спреєм. Образ /таким чином/ висувається з полотна, образ /все ж таки/ утримується описом: «1). Згода на тимчасовий виїзд закордон малолітньому сину (в файлі).»
Один крок – до темного краю/межі виставки/експозиції, в глиб. Полотно - жовта вертикальна площина, абрис чорним пред’являє образи, «1.мішок зі сміттям 2……». Погляд щоразу зісковзує з яскраво-жовтого на темне тло межі простору: металеві етажерки, картонні коробки, целофан, фрагменти краму. Погляд збивається на манівці зауваження/ уваги і зосередженості,/ силкуючись скочити до реальності/. Нова документалістика, або умовно нова документалістика вимагає лише фокусування.
Полотно, на сірому тлі - детальний опис дачного будинку: матеріал, дефекти, сліди руйнації й елементи опікування/ декорування, масштаб; інструменти, якими здійснюється опис; дата – суцільний текст.
Увага до матеріальності.
Два кроки вздовж стіни – на вихід. Ряд малих вертикальних дошок – на кожній, чорним маркером образ й опис/ замальовано і описано: «1. пічка накрита целофаном 2.залишки картону 3….. з шафи», «1. штроба 2.два листи фанери 3. мішок.», … . Ці дошки самі належать тій / походять з тої матеріальності, що зображена на них.
На виході, біля брами – велике полотно: полоси жовтим спреєм на білому тлі. Поверх них - суцільний текст, «Підвал» - детальний опис підвалу: масштаби, матеріал, дефекти, сліди руйнації; інструменти, за допомогою яких робився опис; дата.
Що з того можна виснувати? Шляхи ухилення від реальності, контролю над її рухами/за її рухом – через знерухомлену її матеріальність - полишені, використані, забуті предмети і матеріали?
Організацію часу - наголошену й розтягнуту паузу у виробництві / що погрожує захопленням контрапункту? Режим сприйняття, що відкриває себе й усуспільнює?
Що з того можна виснувати, окрім нової документалістики, або умовно нової документалістики?
текст: Денис Панкратов.
понеділок, 11 листопада 2019 р.
Атака Коті
два місяці я довбався що таке "Атака Коті". відповідь знайдена.
p.s. проект "ідеальна війна" переходить в закритий режим.
понеділок, 4 листопада 2019 р.
субота, 26 жовтня 2019 р.
неділя, 13 жовтня 2019 р.
неділя, 4 серпня 2019 р.
середа, 31 липня 2019 р.
Війна скіфів з рабами.
У 2014 році в
розмові з одним паном, який називав війну на сході боротьбою рівня УПА з
совєтами, я назвав її війною скіфів з рабами де ми і є раби. Його спантеличений
вираз обличчя так і залишився у моїй візуальній пам’яті, проте за шість років
конфлікту ніхто з військових “експертів” так і не згадав у своїх промовах історію Геродота.
Ось вона: …
скіфів, які були відсутні протягом двадцяти восьми років, коли вони повернулися
до своєї країни, спіткали випробування такі тяжкі, адже вони зустріли там
численне вороже військо, бо скіфські жінки через те, що їхніх чоловіків не було
з ними так довго, взяли собі за чоловіків рабів. Від цих скіфських рабів і від
жінок народилося і виросло покоління юнаків, які, довідавшись про своє
походження, виступили проти тих, що повернулися з Мідії. І перш за все вони
прокопали широченний рів, що починається від Таврійських гір (Крим) і доходив до
Маєтійського озера (Азовське море) в тому місці, де воно має найбільшу ширину. Там вони
відрізали від Скіфії значну частину. Потім, коли скіфи вдерлися в країну, вони
вчинили їм опір і почали з ними битися. Після багатьох боїв, коли виявилося, що
скіфи не можуть подолати супротивників, один із скіфів сказав так: «Що це ми
робимо, скіфи? Ми б’ємося з
нашими рабами і в битвах нас стає менше і їхнє число також зменшується. Ось що
тепер, як мені здається. Треба зробити: відкинути списи та луки і кожному взяти
батіг і якнайшвидше піти проти них. Поки вони бачать нас із зброєю, вони
вважають себе рівними з нами, а побачивши, що в нас замість зброї батоги, вони
зрозуміють, що вони наші раби, і перестануть чинити нам опір. Почувши це, скіфи
так і зробили, а здивувавшися тому, що сталося, раби-юнаки припинили битву і
повтікали. Так скіфи повернулися до своєї землі.» (Геродот. Історії в дев’яти книгах. Київ 1993. С.180-181.)
Чекаю на
згадки про це в інтерв’ю, так
що продовження буде :)
p.s. зрозуміти, що є батіг, звук батога, рани від батога.
p.s. зрозуміти, що є батіг, звук батога, рани від батога.
вівторок, 30 липня 2019 р.
вівторок, 23 липня 2019 р.
понеділок, 1 липня 2019 р.
"Rocking Hockey Flux Performance"
"Rocking Hockey Flux Performance" в поєднанні з "Fluxfest Toronto", учасники Андрій Олексюк (Чикаго, США) і Любомир Тимків (Львів, Україна)
неділя, 23 червня 2019 р.
середа, 19 червня 2019 р.
четвер, 16 травня 2019 р.
субота, 4 травня 2019 р.
«Не підхопити впавший стяг»
https://shukhliada.com/static/files/Failing-to-raise-the-fallen-flag.pdf
відкриття виставкового проекта Ярослава Футимського «Не підхопити впавший стяг».
Художники й художниці проекту: Павло Керестей, Влодко Костирко, Дарія Кузьмич, Аніта Немет, Любомир Тимків, Вадим Харабарук, Ярослав Футимський, Наташа Шевченко, Іван Світличний / SVITER art group.
Художники й художниці проекту: Павло Керестей, Влодко Костирко, Дарія Кузьмич, Аніта Немет, Любомир Тимків, Вадим Харабарук, Ярослав Футимський, Наташа Шевченко, Іван Світличний / SVITER art group.
"Тримайте дистанцію.
Бо ми її втримуємо також.
Мовчимо і тримаємо.
Кричимо і тримаємо.
Наші стяги, плакати і транспаранти з нами.
Щодня.
Наші твори позиція і декларація.
Так ми виглядаємо зі сторони (не)існуючого фронту.
Це вигляд з твоєї безпечної відстані.
Мнима широка коаліція.
Плечем до плеча.
Разом і поодинці.
У місті і на периферії."
Бо ми її втримуємо також.
Мовчимо і тримаємо.
Кричимо і тримаємо.
Наші стяги, плакати і транспаранти з нами.
Щодня.
Наші твори позиція і декларація.
Так ми виглядаємо зі сторони (не)існуючого фронту.
Це вигляд з твоєї безпечної відстані.
Мнима широка коаліція.
Плечем до плеча.
Разом і поодинці.
У місті і на периферії."
понеділок, 29 квітня 2019 р.
середа, 17 квітня 2019 р.
середа, 10 квітня 2019 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
