серія "Логічні висловлювання"

правило четверте:

"є Святі Безсрібники, а є Святі Безмедальники! Амінь!"

Mark Sonnenfeld (USA)

Marymark Press представляє, поезія від Mark Sonnenfeld і збірка для Jakima Devis.

Гектари і Сотки (проект нових грошей)

Проект нових грошей: "Гектари" - більший номінал, "Сотки" - менший номінал.
Зображення на "Сотках" візуально відповідає спроможності данної грошової одиниці. Так, на 2 сотках ви можете вирощувати дрібну живність, на 5 сотках поставити будинок, на 10 сотках мати город, сад або ставок.

BEARD GALLERY (Italy)

BEARD GALLERY, провів персональну виставку для мого MUSEUMOFMAILART з моїми штампами, фантастична ідея, проект і виставка ))) Дякую!!!

"ЧАСТУШКА"

Не дай спокій АТОшній сволоті!

Буду крутити русскій шансон до пізньої ночі!
хай обтереться, він і рідня!
Сяє нам зірка з вежі Кремля!

P.J.M. (USA)

Скульптурний рельєф, серія "Instruction-Destruction" (матеріал: дерево 122-110 см.)

Війна - це справа "політичних клоунів"

Stopien Zaleznosci / Dependence degree / Ступінь Залежності

У 2016 році у Вроцлаві, Польща (Galeria Awangarda BWA), відбулась виставка "Ступінь Залежності" куратором якої виступила "Відкрита група" (Львів). Темою стало продемонструвати колективні практики молодих українських артистів.

Моя ідея проекту складалась з двох частин, у першій, я представляв спільні роботи з міжнародними мейл-артистами. Друга частина, під назвою "Museumofmailart" складалась з пустих проштампованих конвертів (це була моя частина) і глядача-учасника який виявив бажання долучитись до такого спільного дійства (завданням глядача-учасника, було творчо оформити конверт, або просто вказати свою адресу і надіслати конверт).

Конверти від учасників: Stas Turina, Katarzyna Zielinska i Yurii Biley, Maria lanko, Kasia Bal, Dobromila Hada-Jasikowska, Agata Hotomek, 8VLKOVA, Cameron Peron, Dorota Modlinger, Ewa Wasowska, Luiza Pianka, Krystyna Kania, Roza Niewinska, Jonas Halksen, Luca Lindner, Ewelina Zawadzka, Antonin Bronner, Katarzyna Kozlowska, Gaja karolczak, Kamil Niewinski, Maria lanko, Katarzyna Eur, beba, Leon Karuk, Васильченко І.М., Tomasz Czabocko, Swinek i Tygrys, Kajetan S., Adrianna Bartkowska, Dominika, Patnycja Pilecka, Regina Rzeczkowska, Wiktoria Rosa, Peter Murphy, Kamila Wolszczak, Pawel M. також багато анонімних авторів.

Загалом надійшло 77 конвертів.

серія "Логічні висловлювання"

правило третє:

"Неіснує речей які не гнуться, є речі які під час згинання ламаються."

спільно з R.F.Côté (Canada)

серія "Логічні висловлювання"

правило друге.

"Не людина вибирає муху, а муха вибирає людину!"

КОЛАЖ-ПОЕЗІЯ

Artistamps, Артмарки 1/1.

Ефесян

Vikki Johnson для Museum of Mail Art.

Владарі

ВЛАДАРІ  ВІЙНИ

(1963р. текст: Боб Ділан, )

Гей, владáрі війни!

Ви, творці усіх мін,

Ви, творці усіх бомб,

Смертоносних машин.

Ви сховались між стін,

За письмові столи –

Я вас бачу наскрізь,

Де б ви всі не були.

Ви, що вмієте сіять

Лиш попіл-золу,

Ви зламали мій світ,

Наче ляльку малу.

Ви дали автомат

І послали вбивать,

А самі потікали,

Бо кулі свистять.

Ви навчились у Юди

Мистецтва брехні:

“Можна виграть війну!” —

Клянетесь ви мені.

Та я бачу наскрізь

Ваші очі й уми,

Немов бачу крізь воду,

Що стікає в ями.

І ви квапите інших —

Хай під кулі ідуть,

А ви дивитесь, як

Цифри смерті ростуть.

Ви сховались в маєтках,

А кров юнаків

Витікає в грязюку

Тисячами струмків.

Найжахливіший страх

Ви жбурнули усім —

Страх народжувать діток

В світі страшнім.

За загрозу дитині,

Яка ще й не жила,

Ви не варті, щоб кров

В ваших жилах текла.

Що я знаю насправді,

Щоб так говорить?

Ви скажете: молодий!

Ви скажете: вчися жить!

Та я знаю одно,

Хоч молодший за вас:

Сам Ісус би ніколи

Не пробачив би вас.

Є одне запитання:

Гроші можуть усе,

Чи вам куплять прощення?

О, ви вірите в це!

Та на смертному ложі

Не спасуть бариші,

Бо ніякі вам гроші

Не відкуплять душі.

І я вірю, що ви

Скоро всі помрете.

Я піду за труною

В це полудне бліде;

Я копатиму яму,

Я гукну: “Опускай!”

І нарешті я впевнюсь,

Що ви мертві. І край.

(Переклад :  Микола Байдюк.)

(фото: Любомир Тимків)

серія "Логічні висловлювання"

правило перше.

Якщо вас не беруть на виставку "сучасне українське мистецтво" або "сучасні українські митці".

Значить ви "не сучасний, не український і не митець"!

& ?

дивина, навколо з'явились люди-обставини. один раптом став художником і хоче виставлятись, і щоб познайомити його з опен груп, інший в очі каже, що я брешу і насправді ніде не був і в окопах не сидів, інші при першому випадковому знайомстві хочуть мій номер мобільного і шось мені подарувати, ще інші ловлять мене на вулиці провокуючи до бійки та хапаючи мене за грудки.
(звідки ви всі повилазили?)

MANIFEST: declare in 2017, the year of False/Fake Museums.

MoMA (Museum of Modern Art) not a museum.

A true museum of modern art it is museum of mail art (M.O.M.A.).

MANIFEST: declare in 2017, the year of False/Fake Museums.

Artistamp - Mikel Untzilla. (дякую за натхнення).

CrackerJack Kid

ЧОМУ НЕ СЛІД ЧЕКАТИ ПАТРІОТИЧНОСТІ ВІД ЛЬВІСЬКИХ МИТЦІВ:

Не слід чекати, тому що – дієва творча молодь вже давно переорієнтована на західні програми і гранти, а також на вітчизняні олігархічні стипендії.

Тому що – держава самоусунулась від мистецтва, а якщо і хоче приймати участь, то тільки у вигляді поставити всіх на «систему», інакше вони не вміють працювати, так надійніше.

Тому що – круто намалювати 1001 ікону чи картину, задля волонтерського продажу на підтримку армії (тут тобі, і реклама, і замовлення, і повага, і медалі, подяки від воєнкомату, і аура «пензлик майдану»). Стрьомно, піти воювати самому чи хоча б любовніцу на контракт записати до закінчення ато.

Тому що – реально в армії не можуть воювати балеруни оперного театру, піаністи, та інші.  Яка  користь від сотні творчих людей якщо вони реально не зможуть (ми всі боїмося).

Тому що – люди реально заробляють бабло їм ніколи.

Тому що – хворий.

Тому що – жінка не пускає.

Тому що – влада вважає що якщо ти туда вже пішов ну і шо що художник, це назавжди і ти не замінимий спеціаліст.

Тому що – коли ти фейсбучиш похорони патріотів (смайлик зі сльозою)  і перерахував гроші на потреби армії ти ніби вже повоював.

Тому що – митці львівські завжди підлаштовувались під будь яку владу і зараз підлаштуються, нічо страшного всі так роблять.

Тому що – співці професійного і народного мистецтва вже давно ніщо, які  лиш вміють малювати коли треба «помаранчевим», «юлю на коні», а коли треба намалюєм  «ато» на замовлення.

Тому  що – тих хто там був уже або нема, або там, або дістало. дивись попередні речення.

Поетична Богородиця (з минулого)

Lubomyr Tymkiv

the end. (вкрадено)

P.S.
Компенсацію за вкрадені роботи від галереї отримав, тему на даний час закрито!
Дякую за порядне відношення німецьких колег, і з розумінням ставлюсь до цієї неприємної події.
Проте, рисунки і далі в розшуку, буду вдячний за будь яку інформацію.

"Street Museum of Tokyo" - Eiichi Matsuhashi.

OPEN GROUP - представляє

Stopień Zależności / Dependence degree / Ступінь Залежності / 19.08 - 2.10

https://allevents.in/wroclaw/stopie%C5%84-zale%C5%BCno%C5%9Bci-dependence-degree-%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C-%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-1908-210/1197476580292221

censorship

Dear Mailart Friends,
I get messages that your mail art sent to my address back to you marked "addressee eliminated" or "incorrectly specified addressed", "return to sender not deliverable as adressed unable to forward".
Although my address is a valid address.
If you receive such a message please send photos or postcards of the letter in my e-mail (mailposht@gmail.com) so I can solve this problem.

Віталій Шупляк / Vitalii Shupliak

Представляю вашій увазі фрагмент наукового дослідження, магістерську роботу "Художники в часі війни, конфлікт в Донбасі" / ARTYŚCI WOBEC WOJNY – KONFLIKT W DONBASIE, яку написав Віталій Шупляк / Vitalii Shupliak, студент Університету Артистичного в Познані /  Uniwersytet Artystyczny w Poznaniu (Wydzial Edukacji Artystycznej) Magisterska praca dyplomowa napisana pod kierunkiem: dr hab. Izabeli Kowalczyk prof. ndzw. UAP)

Rozdział 5. Wybrane prace współczesnych ukraińskich artystów z lat 2014 – 2015

Lubomyr Tymkiw

Niektórzy z artystów byli zmuszeni zostać w strefie konfliktu, niektórzy wyemigrowali. Inni nawet z najbardziej oddalonych części Ukrainy wyruszyli na wojnę z prorosyjskimi separatystami, broniąc suwerenności i niepodzielności swego państwa. Przykładem jest Lubomyr Tymkiw urodzony we Lwowie w 1975 roku. Ukończył studia magisterskie na Wydziale Konserwacji Zabytków, a następnie podjął studia doktoranckie na Wydziale Historii Sztuki we Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych. Artysta mieszka i pracuje we Lwowie. Praktyka artysty, poety, krytyka sztuki i badacza ukraińskiej starożytnej sztuki sakralnej znajduje swoje miejsce poza ramami instytucjonalnymi i, dosłownie, poza środowiskiem fizycznym. Artysta tworzy w środowisku internetowym w formie dziwnych i dowcipnych blogów/wystaw wirtualnych, a także poprzez stałą korespondencję z artystami z całego świata. Każdy komunikat wizualny (listy, pocztówki) artysta delikatnie i nie zawsze zauważalne modyfikuje „ingerencją” rysunków, napisów lub kolaży. W połączeniu, powyższe dwa obszary jego twórczości tworzą trzecie pole działalności, galerię-garaż Tymutopiyapres na dziedzińcu domu artysty. Galeria funkcjonuje od 7 maja 2011 roku. To właśnie tam, w samym sercu mieszkalnej dzielnicy na obrzeżach Lwowa, Tymkiw sporadycznie wystawia pocztówki, listy i kolaże powstające w wyniku korespondencji z innymi artystami, a także nagrywa wideo dla swoich wirtualnych projektów. (20.Liza German, Maria Lańko, Lubomyr Tymkiw, [w:] openarchive.com, http://openarchive.com.ua/timkiv/, (dostęp: 01.03.2016)

 19 marca 2015 roku Lubomyr Tymkiw został zmuszony do wzięcia udziału w wojnie w Donbasie. Trafił do Lysyczańska, miasta w obwodzie Lugańskim, do fabryki przerobionej na wojskową bazę. Chociaż artysta nigdy nie odbywał służby wojskowej, już po miesiącu studiów i treningów trafił do batalionu piechoty na froncie, gdzie przebywał i mieszkał w okopach. Tam, w jednym z nieużywanych okopów, stworzył pracownię, w której w wolnym czasie tworzył pocztówki.

10. Lubomyr Tymkiw, Pokojowi pokój, kolaż na kartonie po amunicji, 2015.

Artysta nie przestał tworzyć nawet w najbardziej trudnych okresach przebywania na froncie. Korzystał z podręcznych materiałów i kontynuował robienie pocztówek. Za tło do kolaży posłużył mu szary techniczny karton od opakowania po amunicji zespolonej. Fragmentów amunicji artysta używał do inkrustacji. Przy tworzeniu kolaży posługiwał się opakowaniami i etykietami po produktach spożywczych, opakowaniami po wyrobach tytoniowych czy obrazkami z wizerunkami świętych i dziecięcymi rysunkami otrzymanymi od wolontariuszy.

Różnorodność rozmiarów kartek potwierdza indywidualność każdej z nich i zaprzecza szablonowości wykonania. Niektóre kartony mają naturalnie ścięte narożniki, czym przypominają portrety trumienne i wizualnie korelują z rysunkami trumny zrobionymi na pocztówkach. Warto zaznaczyć, że duża część amunicji pozostała wyprodukowana w czasie Związku Radzieckiego. Kartony używane przez artystę zawierają często z tylnej strony instrukcję użytku, zdobioną graficznymi ilustracjami z czasów radzieckich. Artysta świadomie wchodzi w dialog z zastanym materiałem. W taki sposób materiał, który zazwyczaj zostaje zniszczony, pozostaje utrwalony i staje się eksponatem w galerii sztuki. W pracach często pojawiają się symbole chrześcijańskie, takie jak krzyż, obecne są również symbole narodowe Ukrainy, herb czy flaga. Pojawiający się element opakowania wyrobów tytoniowych, z czarnym napisem „ZABIJA”, staje się pewnego rodzaju naklejką z napisem „PRIORYTET” naklejaną na kopertę. Artysta na swój własny sposób dokumentuje wojnę. Nie „zapisuje” jej w sposób dosłowny czy realistyczny, w sposób kontrastowy dla dokumentacji wojskowej fotografii. Mimo to, sposób ten dobitnie ukazuje okropności wojny.

Jak mówi Tymkiw: „Nie chciałem robić dokumentacji wojny, zrobiłem tylko parę zdjęć. Wojna jest bardzo specyficzna, daleka od takiej, jaką my znamy i wyobrażamy sobie na podstawie filmów. Możesz nienawidzić wojny, ale ona wciąga w siebie, uzależnia, zmienia. Sztuka dała mi możliwość, bym nie został pochłonięty całkowicie, umożliwiła mi oderwanie sie od wojennej codzienności. Miałem cel: zrobienie wystawy Pokojowi pokój, dla której zacząłem robić pocztówki. Materiał, który wykorzystałem w pocztówkach również był dla mnie bardzo inspirujący. Moje prace nie dokumentują, są swego rodzaju poezją wizualną, w której próbowałem bardziej sarkastycznie podejść do problemu wojny i krytykować tę negatywność, która dla niej jest charakterystyczna” (21 Rozmowa przeprowadzona z Lubomyrem Tymkiwem przez Vitalija Shupliaka w dniu 08.05.2016. )

Stworzone kartki Tymkiw wysyłał na swój adres domowy we Lwowie, jako adresata wpisując: Mail Art Museum. Część kartek była wysyłana również znajomym artysty. Każda z nich zawiera także znaczki i stemple pocztowe z miasta Siewierodonieck, które staje się częścią pracy.

Tymkiw, jako zwykły żołnierz „wysyła” kule wrogowi, a pozostałość, czyli opakowanie od kul, jako artysta wysyła w formie pocztówek do swoich przyjaciół. W wyniku tego powstaje sytuacja dualistyczna. We współczesnym świecie coraz rzadziej wysyła się pocztówki, jeśli już, to raczej drukowane, a nie ręcznie robione. Ten typ czynności kojarzy się raczej z przyjemnymi wakacyjno-świątecznymi chwilami. Typ „widokówki” autorstwa Tymkiwa jest obrazem z góry interpretowanym przez artystę, widokiem na wojnę i jednocześnie namacalnym artefaktem z miejsca konfliktu. Artysta przywraca funkcję przedmiotu, zamieniając wartość informacyjną pocztówki i zmieniając jej sens.

11. Fragment ekspozycji w czasowej galerii Kaponiera, 2015, Bahmutska trasa, Ługańsk, Ukraina 

Tymkiw, po stworzeniu serii pocztówek, w jednym z frontowych okopów, otworzył galerię Kaponiera, gdzie przedstawił wystawę Pokojowi pokój. Tworząc galerię, podobnie jak w pocztówkach, artysta pracuje z zastanym materiałem. Galeria w samym epicentrum wojny pozostaje funkcjonalnym elementem z wojenno-strategicznym przeznaczeniem. Artysta zamieszcza pocztówki i rysunki pomiędzy pozostawioną bronią, amunicją w przestrzeni ukrycia. Ekspozycja staje się dialogiem pomiędzy sztuką a wojskiem. Wystawa problematyzuje pytanie o kulturę i sztukę w czasie wojny. W przeciwieństwie do sytuacji, która miała miejsce w Doniecku, kiedy w wyniku wydarzeń wojskowych instytucja artystyczna IZOLACJA została zlikwidowana i zmuszona do przeniesienia się, Tymkiw stwarza galerię, która nadal pokazuje sztukę w strefie ogarniętej wojną. Nazwa galerii Kaponiera podkreśla funkcję fortyfikacyjną przestrzeni, ale także w metaforyczny sposób mówi o „bastionie sztuki” na froncie. Wojskowi towarzysze, zwykli żołnierze, stają się widownią wystawy i otrzymują możliwość, by chociaż na chwilę oderwać się od wojennej codzienności.

Александр Жмайло

Отримав чудовий поетичний каталог від Aleksander Zhmailo з Криму.

там, деякі з моїх віршів, та інших поетів, цікаво було почитати закордоних знайомих в перекладі, дякую.