субота, 21 грудня 2024 р.
четвер, 5 грудня 2024 р.
“Діти богів”
Одного разу я поїхав із моїм старшим сином у якесь невелике містечко (назву зараз не пам'ятаю). Погулявши по місту, ми зайшли в місцевий краєзнавчий музей, і директор згодився люб'язно провести нам екскурсію. Розповідаючи про експонати, він звернув увагу на світлокудрість дитини і повідав нам історію походження українців. Як білокура вища каста “діти богів” (лапки можна не ставити), вийшла з Індії, залишивши там свою “челядь”, і оселилась на території України. Я, звичайно, йому кивав, бо кому ж не хочеться, щоб його дитина походила від вищої знаті навіть з такої далекої країни.
Але то таке.
Чим далі я стаю старшим, тим більше ця казкова теорія набуває якихось реальних обрисів і вже для мене не виглядає такою дивакуватою.
В українській історії мейл-арту було не так вже й багато подій і людей, але вони, як ті божественні метеорити, залишають за собою дивний слід у вигляді щонайменше космічних квінтесенцій та перейменування галактик. Так, один з них колись давно організував виставку в палаці мистецтв і після цього сказав, що мейл-арт потрібно називати українською – “Пошт-арт”. Інший нещодавно почав відбивати на поштових картках свої долоньки за прикладом печерних людей чи трирічної дитини, і в якийсь момент йому стало нудно. Тоді його осінило космічне сяйво і він сказав, що мейл-арт це російськомовна назва, а правильно називати на український манір “Майл арт” (власники котів весною оцінять це протяжне “Маааайларт”).
Але то таке.
Оглядаючись на правильні світові спроби додати до мистецтва національних ознак, мені спадає на думку німецький варіант “Post Kunst” та аргентинське “Arte Correo”. Обидва мають абсолютне моральне право додавати до історії мейл-арту своїх національних ознак, оскільки в свій час змінили і доповнили скарбницю – німці поштовим травелінгом, аргентинці першими комп'ютерними і цифровими експериментами.
Займаючись уже довгий час мейл артом, я розумію що на рівні національного внеску, на відміну від особистого, я немаю що запропонувати. Але, завершуючи цей текст, я також хочу спробувати залишити дивний слід у вигляді космічної квінтисенції, і попрошу не називати мейл-арт мейл-артом, а складною, всеохоплюючою назвою – “Переміщення/обмін, засобами повітряної/наземної доставки, написаного/створеного від руки художнього послання від однієї людини до іншої.”
скорочено - “П/О.З.П/Н.Д.Н/С.в.Р.Х.П.в.О.Л.д.І.”
Але то таке.
Ржу!
понеділок, 4 листопада 2024 р.
середа, 16 жовтня 2024 р.
"...і не кажіть, що ви не бачили!"
четвер, 3 жовтня 2024 р.
Чому «Тимутопіяпрес» не є «самоорганізованою галереєю».
пʼятниця, 20 вересня 2024 р.
неділя, 25 серпня 2024 р.
четвер, 11 липня 2024 р.
The first international exhibition of "artistamps show" in Ukraine
Перша Міжнародна Виставка мейл-арт марок в Україні "Artistamps Show" вважається відкритою!
середа, 3 липня 2024 р.
пʼятниця, 24 травня 2024 р.
Галявина
"В житті звичайної пересічної людини, не так вже й багато моментів її безпосереднього дотику до створення не прикладного мистецтва, ну можливо якісь замальовки в дитячому віці, можливо щоденники, розмальовані зошити в підлітковому.
У юнака чи дівчини який нашкрябав щось на своєму борді є всього декілька років, та ні навіть менше, далі він буде думати про поступлення, далі робота, життя, пенсія, і йому вже буде не до маркування предмета, такого рідного і особистого своїми художніми кодами.
І тут з'являюсь я, чел який чекає кульмінації одного з життєвих циклів людини на піку якого деякі з них колись оздобивши свій скейтборд навіть не розуміють, що для когось, що для мене, це і є тим художньо-цінним.
неділя, 19 травня 2024 р.
Чому виставка Дениса Панкратова - найкраща виставка про війну.
Ця виставка не про ненависть до ворога, яка б мала піднімати людей на боротьбу, вчити або ж передати наступним поколінням священний вогонь болю, зла, і ненависті до ворогів.
Ця виставка не про зруйновані міста.
Ця виставка не про біженців.
Ця виставка не про мертвих героїв-наших-котиків, їхні портрети, рани, стигми, інвалідність.
Ця виставка не про мертвих солдатиків з наступною заявою на Шевченківську премію (була й така).
Ця виставка не про ікони на ящиках, гільзах - Боже поможи.
Ця виставка не про героїв - медиків, електриків, волонтерів.
Ця виставка не про лгбт на війні.
Ця виставка не про мертвих - дітей, жінок, пенсіонерів.
Ця виставка, поки що, не про тих хто призвів в Україні до цієї війни - такі виставки зазвичай кінець на виставковій кар'єрі художника.
Можливо інші його виставки вже будуть іншими (і я це зрозумію) - але ця виставка не про ненависть.
Вона про людину на війні.
понеділок, 6 травня 2024 р.
пʼятниця, 26 квітня 2024 р.
"одного разу"
четвер, 25 квітня 2024 р.
“To tylko wystawa”
Зараз у м.Люблін
(Польща), в галереї “Galeria Labirynt”, проходить спільна
виставка “To tylko wystawa”. Частину експозиції представляють мої роботи, що вперше
експонуються для глядача. Велика подяка куратору Вальдемару Татарчуку / Waldemar Tatarczuk за увагу до цих здавалось
би незначних артів.
fot.
Diana Kołczewska
вівторок, 23 квітня 2024 р.
«Перша в Україні міжнародна виставка ATC-карток (ACEOs)»
з роботами художників можна ознайомитись на сторінці https://atc-card.blogspot.com/
Вітаю 120 учасників:
субота, 20 квітня 2024 р.
вівторок, 19 березня 2024 р.
середа, 28 лютого 2024 р.
середа, 14 лютого 2024 р.
субота, 10 лютого 2024 р.
Спільнокомікс.
Сцена 1-7.
Закрутились шестерні
Бж-Бж (звук)
Туди а інша туди
Я тоже туди
Пацани то всьо фігня я пішов в військомат
Не йди сюди тут все через сраку
Я кидав гранату в мене відірвало палець
(палець що валяється на траві)
Палець розповідає свою історію
Нас було 4 пальця кожний як квіточка
Після поливу цією водою нас стало 5 пальців на нозі
Драма.
(хор підспівує цю жалібну пісню ля-ля-ля)
Не ходи в військомат іди до мене на мій спортивний мат
Звучить військовий мат
Пацан піде з нами
Фінал.