субота, 7 грудня 2013 р.

“чус інтернум”

У період революції стидно думати про не революційне мистецтво.
Звабливість публічної революції і роль мистця  у ній для сучасного українського художника феноменально безпрограшна; якщо ваші переможуть ти герой, якщо ваші програють ти герой мученик. Вітається позування з власноручно, по дизайнерські виготовленим плакатом, у касці з распіратором або з мегафоном – ніша досить обширна, все впирається лише у фантазію революційного піару – б.е.з.п.р.о.г.р.а.ш.н.о.
Ну в смислі, як прийде нова влада, хто буде героїзувати переможців? Звичайно барикадні художники. нове суспільство – нове мистецтво!
Якщо програєте – кому віддадуться закордоні гранти на мистецтво - молодим художникам що підтримували зміни в суспільстві.
Найгіршим є не встигнути” “не вчасно вийти з гриприклад, повторюю приклад, співачка Руслана, що за дві години до побиття студентів поїхала до дому, мука за це довела її до того що погрожувала самоспаленням на майдані.
В часи помаранчевої революції згадуються дві виставки, одна в картинній галереї. Буквально за дуже короткий час від початку подій, буквально за декілька тижнів, нижні зали були завішані роботами що зображали демонстрації, помаранчевих лідерів та все в помаранчевих кольорах. Інша виставка в палаці мистецтв з величезними, батальними полотнами з тимошенко на коні, ющенко в ареолах.
Сьогоднішній варіант набагато креативніший дає змогу художникам публікацій в інтернеті і створення мережевих революційних цехів з виготовлення арт революційної атрибутики, якщо думаєте що приймають всіх – помиляєтесь, революційне мистецтво має бути рафінованим, “не туманим” і якісно виконаним. добра стара гвардіяз її помпезністю вже не потрібна їй відводиться роль споглядачів і фріків”.
Професійні фотографи з якісною апаратурою розтиражують лице художника, до речі як не дивно, не художника студента.
І моліться щоб вам дали перед камерою по голові тоді ви назавжди станете богом іскуcства!

---------------------------------------------

завжди цікаво спостерігати граничні стани, межі, свідомості мистця.
зробити в цей час відірвану від рев. пульсу виставку.
що би це було напевно такий собі мистецький даунізм, згадується – “весело було як вуйко вмирали, музика грала, цукерки давали”.
Коротко терміновий проект Ярослава Футимського холодний комфорт. комфорт.
декаданс в часи революції, байдужість, егоцентризм, концентрація на непотрібних деталях. Порадував

Немає коментарів:

Дописати коментар