четвер, 28 березня 2013 р.

МИСТЕЦТВО БІДНИХ


На основі двох виставок “89 днів зими та  Зріз Контекстної Присутності. Названі проекти взяті як прикладне тло, оскільки явище найкраще ілюструються в спільних, групових виставках. (бідних не означає знедолених або злиденних).
Учасники процесу думаючи про уявне, інтелектуалізують і одухотворюють форму, яка на сьогоднішній день має правдивий вигляд Мистецтва Бідних.
У священному відношенні до здавалось би  ні кому не потрібних і не зауважених предметів, вміння зазирнути в предмет, віднайти вищу ступінь позитиву, навантаження не менше ніж споглядання картин майстрів у відомих музеях.
Це обмеження, або ж лаконічність прояву стосується матеріалу яким виступають викинуті, забуті, використані, не сфокусовані як мистецький потенціал речі, слова і словотворення.
У візуальному контексті – форми, елементи, явища на які в повсякденному житті не встигає відволіктись увага.
Це дозволило, скоріш підсвідомо, учасникам, не заглиблюючись у теорії звернутись до такого самовиразу, що знайшов своє окреслення у двох ціле направлених діях у форматі спільних експозицій.
Потрібно зауважити, що рух у цьому напрямку склався в тому числі не як невизнання, а скоріш ігнорування, уставлених матеріальних художніх цінностей. Якраз не соціально-ідеологічний за своєю суттю. Можливо і як противага “київському” сурогатному мистецтву, що бачиться і подається як українська “контемпорарі-правда”.
Мистецтво Бідних – це мистецтво розумних, мудрих, самодостатніх художників без озирань на кураторів, фінансові вливання, імена.
Називайте це як вам заманеться в моєму випадку теперішня ситуація отримала назву – Мистецтво Бідних. (бідний це гордо а не гординя).

P.S. ми маємо зрозуміти, що аналіз мистецтва може і має право іти в декількох паралельних площинах а не лише як лінійна теорія.

Немає коментарів:

Дописати коментар