Ти часто використовуєш англійську мову в роботах, чому?
Можна
сказати, що всі мої глядачі і мейл арт художники за кордоном, щоб бути для них
зрозумілим я деколи пишу щось на англійській, хоча абсолютно її не знаю.
Що ти думаєш про російську мові в Україні? Чи
використовуєш ти її в своїх творах? Можливо інші мови?
Про російську мову я
взагалі не думаю, вона не входить в сферу моїх зацікавлень. Інші мови,
ні, не використовував, для чого, є чудова українська мова яку треба розвивати,
я і розвиваю. Приклад - «Нова Документалістика», мені вдалось по-перше, від документовувати
приміщення і цей описовий текст перетворити у твір станкового мистецтва, вийшла
така собі орнаментика мови. По-друге, за допомогою текста на полотні
узагальнити, структурувати фрагментарну реальність. «Нова Документалістика» це
науковий підхід до мистецтва, що дає можливість мистецтву не емоційно а по
науковому, в теорії, сприймати оточуючу дійсність і без мови тут ніяк.
Будь, ласка розкажи про
кілька виставок, мене цікавлять виставки, з яких почалось наше знайомство в
першу чергу проект Аналнутріа, на фестивалі Скандальний Цех, "Неодаданео"
та "Кактус Стефанику" в Львівській Галереї мистецтв.
Почалось
наше знайомство у 2010 році з виставки «Кактус Стефанику», з якої мене вигнали
за інсталяцію-маніфест «Проти НСХУ». На той час я вже пару років експерементував
з штампінгом в мейл-арті та на сухульфі, і мені сподобались твої екслібриси на
грамотах це було щось дуже близьке до того чим я займався і незвично як і мій
маніфест на тій виставці.
Цікавим
був сам процес створення маніфесту, однієї ночі я прокидаюсь записую поетичний текст на
листку і далі лягаю спати. На ранок я це читаю і розумію що це круто,
видруковую, і опача, листки паперу у яких важливим є зміст а не форма стають
мистецтвом. Така незвична естетика і подача, це і було
на той час сучасне мистецтво, народжене поза інституціями, конкурсами, і
преміями, тому воно так органічно зазвучало і в інших проектах - «Аналнутрії», «Неодаданео» і
«Холодній Естетиці».
Щодо
«Аналнутрії» є вступний текст тих часів: (Проект "www.analnutria.com"
іде в розріз з тим що ми звикли чекати від сучасної медицини і глобального
трансгуманізму, а саме спасіння від усіх хвороб та подовження терміну життя.
Автор візуально трансформує звичні інтернет заклики медичних та фармацевтичних
фірм. Створюючи таким чином свій, не існуючий, мед. сайт під скомплікованою
назвою "Analnutria". Видозмінені заклики якого при простих
компютерних маніпуляціях (Paint) перетворюють світоглядну реальність у результат
цілком інших сподівань та реалій. Моя виставка "WWW.ANALNUTRIA.COM"
в рамках фестивалю "Скандальний Цех". P.S. Чіз, Взагалі то все
почалось з рекламки Nestle. Де слово Nutritional питательный, диетологический)
замість onal стало anal, замість nutri стало nutriа, (ti - нафік с пляжа). А ше
плюс вставучий фільм "На крыльях славы". Пхати не треба, хотілось
передати жуть піздеца, смерті як комбайна, лікарів як веселих електроніків...).
Щодо «Неодаданео» також є вступний текст: (Це не
ностальгія за дада, не спроба ідеалів і методів, є інші що роблять це
ефективніше, дотепніше, в мене розмиті штампи, видрук на папері. Досягнення
дада – талановитість для всіх, те що збільшує таланти, агов, «ще одна цегла в
стіні», вагони чудових блогів з талановитими людьми і не обов’язково
художниками, діапазон звучання – ти подумав а вже з десяток людей у світі це
зробили до тебе або разом з тобою. дякую. а якщо відірвати умовні голови –
геніальність, бездарність і талановитість, ми відчуємо задоволення. Давайте
ненавидіти «гбт»).
Дякую, я упустив ще
один проект, в Ужгороді на ЕКЛЕ. Тоді в один ряд ти поставив Хьорста, Пінчука
та Гітлера, чи є у тебе фото з тієї виставки в Ужгороді? Що це був за проект,
та як він пов'язувався з самим перформансом на ЕКЛЕ, наскільки я пам'ятаю
перформанс мав назву "Це не мистецтво"
В Картинній галереї, на
виставці Стефанику ти міг
виставити живопис але ти обрав не виставлятись якщо прапорці про НСХУ не будуть
виставлені, чому? Ще
давно хотів спитати, чи робив ти спільні проекти з Світланою Тимків? Чи співпрацюєте
ви творчо?
Зі Світланою я зробив
один раз дуже подомашньому приємну виставку у Варшаві в підвалах української
церкви, більше ми спільних виставок не робили.
Чому
я не виставив живопис, тому що маніфест «Проти НСХУ» був крутішим за будь яке
візуальне зображення. Братело!! Це ж МАНІФЕСТ!!!
На
Екле були два різних проекти, один «Холодна Естетика» та перформенс, я вже не
пам'ятаю його назви, можливо «Це не мистецтво». В холодній естетиці був синтез Гітлера частково черепа Хьорста та Пінчука, в канві експериментальних текстів. Мені
здається все це дуже підходить один одному, можливо в них однакові днк, вони
всі так любили мистецтво, вони всі самоутверджувались в світі але кожний по
своєму. Також Пінчук був одним з покупців і власників «черепа» Хьорста, можливо
це череп Гітлера, була якась холодна естетика, еталон, мірило, у всьому цьому.
Оглядаючись на цей проект мені подобається моя сміливість таке зробити, цей
проект присвята для художників які йдуть своїм шляхом,
які не відносяться до «школи Пінчука» а смачно плюють в його горнило.
Розповіси
про свій перформанс на тому екле? "Це
не мистецтво" була його назва. Як на тебе як на автора І куратора вплинуло знайомство
з Варгою і мною, Футимським, Детенпулою? Як ти тоді взагалі потрапив на ЕКЛЕ?
«Впливи» це дуже
серйозне і пафосне слово. Ну тоді я також перейду на пафос. Ніяких впливів не
могло бути, оскільки ви ще тоді були «пісюками» в світі мистецтва а я вже на
той час був сформований і відомий. Я радію що не помилився в вас підтримуючи
вас, розповідаючи всім які ви талановиті і захищаючи вас зокрема ваш проект
Детенпули на якійсь там презентації в Дзизі, після якої Павло сказав що вже
ніяких презентацій проводити у Львові не буде.
Я насправді дуже
радію, що у мене є такі друзі як Варга, Туріна, Футимський, з якими я можу
довго не бачитись але вони є для мене дуже близькими людьми. Я дякую тобі Стас,
що ти є, без тебе життя було трохи нудноватішим, Дякую, що ти запросив мене
учасником на Екле де я з вами усіма познайомився, ти більш комунікабельний, і
тобі вдається організовувати людей, ти мотор без якого Детенпули і Відкритої
групи не було б.
Щодо, перформенсу, він
є на ю-тубі нехай кожний подивившись додумує що він хоче.
Вплив для мене це побутове. Їжа впливає, погода.
Друзі та знайомі на творчість. Я зрозумів, що для тебе вплив це щось інше. Хто на тебе вплинув як
на автора в тому розумінні?
Ну, оскільки ми
розмовляємо про мистецтво, я розглядав впливи у мистецтвознавчому аспекті. Що
на мене вплинуло? Зараз як на автора впливає мій сарай, колись вплинули олійні
фарби та різьба по дереву.
