Відбулась презентація моєї галереї, назви я поки що не придумав, можливо буде без назви. Там же виставка "Л.Т." та перформанс "Зупинимо використання ядерної енергії".
пʼятниця, 6 травня 2011 р.
Рецензія на мою виставку “ Л.Т.”
У Львові художник-авангардист відкрив виставку у сараї
Художник-авангардист Любомир Тимків у суботу, 30 квітня, організував відкриття персональної виставки у власному сараї у львівському районі Майорівка.
Відкриваючи виставку «у чорта на рогах», у непристосованому, здавалося б, для цього місці, він хотів вказати на очевидні речі. Намагаючись усіма можливими способами сподобатися публіці, художники пристосовуються, цензуруючи себе на рахунок того, що малювати і де виставляти. Так, більшість виставок відбуваються в центрі міста. І завжди можна передбачити, що ж буде на відкритті: гарні промови і фуршет.
З іншого боку, митцю, який щось шукає та експериментує, насправді не так легко знайти галерею, що погодилася б його підтримати. Бо галерейщики, у свою чергу, не надто люблять ризикувати, а отже, надають перевагу тому, що перевірено матиме успіх.
Сучасне мистецтво оцінювати важко, оскільки робити якісь висновки щодо ідейності, концептуальності й художніх засобів завжди легше з позиції пройденого часу.
Як наслідок, художники або не намагаються експериментувати і малюють так, як шанується з огляду на минулу спадщину. Або йдуть у підпілля і творять там, як Любомир Тимків.
Що б не говорили художники про власну свободу і незалежність від публіки, створені роботи тягарем залишаються для художника, доки він їх не виставить на експозицію. Про це на відкритті розповів і сам Любомир. Тож виставка у сараї – це був не тільки нонконформістський вибрик митця, але й життєва необхідність.
Про роботи Тимківа говорити складно, на них потрібно дивитися. Вони неймовірно щирі, дотепні та іронічні. Живучи у своєму приватному будиночку далеко від центру міста, художник через власний мікрокосмос пропускає, як струм, усе, що відбувається у Львові, Україні та світі. На його полотнах відбиваються ці алюзії. І якщо життя божевільне та абсурдне, то і творчість в художника має схожі риси: літають інопланетяни і космонавти, жінка в омофорі виганяє дихлофосом символічного голуба тощо. Але в його живописі нема «чорнухи», негативу. Кольорова гама яскрава і жива, ніби малює людина з дитячою уявою на недитячі теми.
На відкритті Тимків зробив те, що вартувало б перейняти й іншим авторам. Він провів перформанс, короткотерміновий та концептуальний. Присутні на відкритті гості під враженням залишалися до самого кінця заходу.
Любомир одягнув лікарняного білого халата, потім – протигаза. Від нього чекали якогось жарту. Але Тимків запустив таймер, що тікав, ніби захована в кутку бомба сповільненої дії. Виніс відро. Акуратно вийняв з нього глобус. Обережно поклав його на долівку, а тоді… розгаратав кувалдою спочатку навпіл, а потім – на друзки. І під настирливе тікання таймера з двох шкаралупок земної кулі вийняв написи: «Фукушіма» і «Чорнобиль». Потім довго вибачався, що зіпсував усім настрій. Казав, що, певно, треба було придумати щось веселіше. Хоча, звісно, не придумував би. Бо авангард – це не мистецтво для розваги публіки, а рефлексії і проекції на майбутнє і минуле. Часом такі речі значно важливіші, ніж просто відпочинок.
http://zik.com.ua/ua/news/2011/05/03/285549
Автор публікації Василина Думан.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
