Якось так складається, що коли для мене якесь явище, подія чи навколишній «двіж» є незрозумілим і відштовхуючим, мене починає легко підтошнювати. Нічого з цим не можу зробити, поки не знайду для себе відповідь.
Саме таким незрозумілим явищем, яке утвердилось на постійній основі, є визначення «самоорганізована галерея» (далі скорочено «с.г.»).
Мені взагалі-то все, що відбувається в навколишньому мистецькому українському середовищі, глибоко пофіг. Але останнім часом визначення «с.г.» стало жваво притулятися до моєї галереї, і відповідно з’явилась тошнота, від якої я не можу позбутись.
Не можу я цього позбутись, тому що завжди вважав, що моя галерея в моєму розумінні є «альтернативною галереєю», а не «самоорганізованою». Для мене «с.г.» — це чисто податкова термінологія, що окреслює галерею як «суб’єкта господарювання».
Якщо порівняти визначення термінів «самоорганізація» і «альтернатива» у Вікіпедії, то звучить воно так:
«Самоорганіза́ція — термін, який вживається для визначення процесів виникнення складних структур при відсутності нав'язаного зовнішньою дією порядку. Це процес, в ході якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи. Самоорганізація виникає у відкритих нелінійних, нерівноважних, складних системах. Одним із проявів самоорганізації вважається виникнення та існування життя.»
«Альтернати́ва (від лат. alter — один з двох) — необхідність вибору однієї з двох можливостей, що виключають одна одну. Теза, що допускає одну з двох або кількох можливостей. У логіці — кожен з членів диз'юнкції (логічної операції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну).»
Порівнюючи, ніби класно, кому ж не хочеться бути «нелінійною, складною структурою», одним з проявів якої є «виникнення та існування життя». Проте я завжди у своїй діяльності послуговувався вибором «однієї з двох можливостей». Так, це складно, лузерно і неуспішно, але саме так я працюю.
Ставлячи або пробуючи ставити такі галереї в канву систематизації, позбавляючи їх маргінальності, система ніби визнає, що якась там «задрипана» галерея шляхом альтернативи викреслила себе зі списку комерційних, державних, муніципальних, спілчанських, обласних, комунальних та інших галерей. Тому, напевно, зручно для таких галерей користуватись терміном «с.г.». Існує собі таке мистецьке бродіння на низовому рівні, а ми будемо тих кращих з них рухати по фінансово-кар’єрним сходинкам вгору, щоб вони там чогось такого не мутили.
На завершення: особисто я вибираю альтернативу, і, йдучи шляхом альтернативи, я знімаю з себе першочерговість і віддаю цю прерогативу Богові, як християнин, що з тих фанатиків, як розпорядник, якому це ввірили. Вважайте, що я вибрав з двох шляхів, і це шлях альтернативної галереї.
Немає коментарів:
Дописати коментар